Трішки про теперішнє
Aniri (@aniri_yar) Hello I’m free і тому маю можливість написати декілька слів сюди. Моє життя зараз насичене зустрічами. З моменту, як я написала минулий пост, кого я тільки не зустрічала й найцікавіше те, що всі ці зустрічі були випадковими та незаплановані. Я не можу сказати, що моє місто занадто маленьке чи навпаки, як мінімум в 10 разів більше за Острог, але прогулюючись ти стовідсотково зустрінеш якогось знайомого. Навіть, коли ми з подругою подавали сценарій на конкурс у міську раду, де було всього 10 учасників, там я зустріла свого друга, який займається фото та відеозйомкою. Уже 3 тиждень я намагаюся побільше гуляти на свіжому повітрі. Зазвичай, прогулюючись я слухаю аудіокнигу, яку мені потрібно прочитати на предмет «Світова література». Так це мені дає змогу зробити 2 справи одночасно. Звичайно, що якщо читати книгу самому, можна заощаджити час і прочитати у двічі, а то в тричі швидше, ніж прослухати. Але є декілька причин, чому зараз я надаю перевагу саме аудіокнизі: ? Перша й головна причина це те, що мій зір не задоволений постійною роботою за ноутом. Тому, читати книгу, знову ж таки через телефон не найкращий варіант для мене. ? Доволі філософські твори такі, як «Степовий вовк«Германа Гессе я краще сприймаю на слух. Мені, здається, це зумовлено тим, що диктор ставить акценти інтонацією, що допомагає сприйманню. ? Є диктори, які мають дивовижний голос і можуть озвучувати твори з декількома персонажами. Прослухавши частину твору, тобі не захочеться читати його самостійно. Особливо драматургічні твори, які виконані в радіовиставі- це щось дивовижне. ? Слухаючи я маю можливість…