Blogger OA

Привіт, це я!

Регіна (@fieldlilac) Мене звати Регіна і це мій перший блог тут. Минулого року я писала блог першокурсниці, і це виявилось досить цікавим досвідом, тож я вирішила продовжити документувати свої думки у формі блогів. Як ви вже зрозуміли, навчаюсь я зараз на другому курсі. А моя спеціальність – “Культурологія”. Сьогодні хочу познайомитись з вами. Якби ми зараз були віч-на-віч на прогулянці, ви б з вірогідністю 99,9% запитали в мене “А чому культурологія?”. Це питання, мабуть, переслідуватиме мене до кінця життя. Після першого курсу я сподівалась його більше ніколи не почути, але, почувши кілька разів впродовж перших тижнів навчання на 2-му курсі, – змирилась. Чому я так не люблю це питання? Бо в мене на нього немає чіткої відповіді. Я вибрала спеціальність, як і університет, в поспіху, за кілька тижнів до подачі заяв, керуючись лише тим, що мені потрібне щось гуманітарне, і тим, що я не знаю, чим хочу займатись. Культурологія – максимально широка спеціальність, і я вирішила, що, навчаючись, зможу нарешті зрозуміти, що мені подобається. Я просто хочу віднайти себе. От і все. А ще відчути себе студенткою, побути в новому середовищі і набратись життєвого досвіду. Отакі справи. Тож я намагаюсь не сприймати навчання аж занадто серйозно, що дається мені не зовсім легко після 11-річного шкільного навчання «навідмінно» (досвід показує, що воно того не варте). Для мене навчання в університеті – це справді корисний час, який дає можливість зрозуміти хто я, що мені подобається, окреслити коло своїх інтересів і можливостей. Ой, чи ви це все зробили ще до вступу? Ну, тоді ви…

Читати даліПривіт, це я!

?Звіт за вересень

Оленка (@olenka_strrr) Привіт, на зв’язку юна філологиня Оленка ?‍♀ Ділюся з вами своїми переживаннями: третій курс виснажливий! Місяць навчання промайнув, тому я готова розповісти вам найцікавіше і, звичайно, всі секретики. ? не пропала, а вчуся. Я давно не писала вам, пробачте мене за це ? Просто треба було звикнути до специфіки роботи кожного викладача (а нових в нас з’явилось чимало). Тому довелося витрачати весь вільний час на підготовку до практичних занять. Та ті недоспані ночі були того варті, бо дізналась купу корисної інформації. ? вже не гуманітарний. Додому я їхала студенткою гуманітарного факультету, а на третій курс повернулася студенткою Інституту соціально-гуманітарних наук (ІСГМ) ? До нас приєднали деякі спеціальності із колишнього факультету ПІМ, тож тепер ми почали свою нову історію. Впевнена, вона буде насичена різноманітними перемогами й успішними справами. ? приходьте на футбол, там цікаво. Наразі в академії проходить “Кубок ректора”, тому на тижні постійно можна вловити на футбольному полі якусь команду ? Ми стабільно відвідуємо кожну гру нашого ІСГМ й максимально підтримуємо хлопців (їм це потрібно). Навіть коли ви прийдете “просто так”, атмосфера підхопить вас, і ви не зрозумієте, в яких момент почали так голосно кричати за забитий (чи не забитий у ворота вашої команди) гол ? Варто зазначити, що наша команда стала сильнішою, тож ми віримо у перемогу! ? подорожі – круті. Ще 18 вересня українські філологи вирішили поїхати до Львова. Тоді ми вивчали творчість Івана Франка на історії української літератури, тож було прийняте рішення про відвідування музею цього видатного письменника. Рекомендую усім! Адже музей – це не просто…

Читати далі?Звіт за вересень

Про футбол⚽️

Мар’яна (@g1rlmar) Я полюбила футбол! Це все через спартакіаду. А ще більше я полюбила вболівати. Бо знаю, що мене почують ті, хто грає. Підтримка грає важливу роль) Знаю по собі. І тому завжди підтримаю тих, кого вважаю своїми. Я полюбила свої емоції під час матчів і почала їх приймати. Я раділа не раз через перемогу футболістів зі свого інституту. Дякую їм за це. Серед навчальних буднів їхні яскраві ігри були промінцем сонця. Сьогодні наші програли інституту права. Я засмутилась. І це ще одна емоція, яку я прийняла. Бо це нормально. Це життя. А життя рідко буває завжди класним і таким, як ми хочемо. На жаль чи на щастя, не знаю. Але знаю, що це ще не фінал і не кінцева гра. Мама казала, що якщо щось закінчилося погано, значить для тебе воно ще не закінчилося. Реваншу бути ✌️

Читати даліПро футбол⚽️

[про плани]

Яніна (@yanina_r.k) Трішки про плани на майбутнє перед початком семестру по обміну у Варшавському університеті ? НЕ люблю і НЕ буду планувати, бо «закон непередбачуваності» ніхто не відміняв. Тим паче, це не можна сказати про людину, в якої кожен день у голові народжуються нові ідеї, а можливості для їх реалізації ледь не автоматично знаходяться. Скільки разів я намагалася вести власний пленер, записуючи подїї і дати наперед ? в результаті, сторінки цього ж пленера були креслені-перекреслені і замість того, аби «планувати», я робила якісь замальовки. Саме тоді мене просвітило: для чого планувати, коли можна просто carpe diem? Є мрія-чому б саме сьогодні не зробити перший крок, щоб її втілити в життя? Хочеш подорожувати-спаковуй валізи чи мініатюрний рюкзак і вирушай ?загальновідома фраза «ой, у мене немає грошей» не спрацьовує. Є бажання-можливості обов’язково знайдуться (робота не виняток) ? Хочеш сказати щось важливе близькій чи знайомій людині-кажи, не чекаючи того особливого моменту. Хочеш вивчити іноземну мову-не нарікай на відсутність хисту чи погане викладання, усе залежить від ТЕБЕ. Врешті-решт, хочеш податися на навчання в найпрестижніший університет світу (зокрема ОА)-заповнюй он-лайн заявку і не бійся пробувати знову і знову в разі невдачі. Хочеш жити наповну? На жаль, це запланувати неможливо.

Читати далі[про плани]

Серйозно? Вже 2 курс? ?

Мар’яна (@g1rlmar) 1 вересня було дуже незвично почути на парі, що я вже студентка групи Мв-21. Чомусь в думках я ще відчуваю себе новенькою, хоча рік провчилась. Можливо, це через те, що більше часу ми були на дистанційці, яка не така весела і цікава, як очне навчання. Лише декілька речей нагадують мені про те, що я другокурсниця: це досвід першої сесії; не таке сильне хвилювання, коли шукаю аудиторію; і тепер ще додалося бажання зрозуміти предмет, а не зазубрити. Бо я ж не буду все життя тягати за собою списані зошити, які зможуть мені десь та й допомогти. До мене це усвідомлення прийшло на першій парі нового навчального року. ? А ще почула в одному відео з YouTube про те, що варто написати цілі на новий навчальний рік. Щоб потім побачити, чи змогли ми цього досягти, чи ні. Цим зараз і займусь: напишу свої цілі ✌️ Вам теж рекомендую це зробити. Подивимось, як ми самі змінемося за рік. І чи будуть в нас інші пріоритети на той час…Тому напишіть ?

Читати даліСерйозно? Вже 2 курс? ?

Епізод 3.0

Оленка (@olenka_strrr) Привіт, на зв’язку юна філологиня Оленка ?‍♀️ Що там, літо промайнуло? Якщо чесно, я навіть не зрозуміла як все так швидко сталося. Наче вчора я раділа успішній сесії й збирала речі додому, а сьогодні знов у дорозі до Острога. Так, ви не помилились – я пропустила перші дні навчання, бо захворіла ?‍♀️ Але я швидко прийшла ‘у форму’ і з новими силами примчала назустріч третьому курсу. Найважливіше зараз – це віднайти в собі сили та мотивацію. Після літа може бути складно, бо ми гарно відпочивали і повертатися до роботи ой як не хочеться. Тут на допомогу можуть прийти карти бажань ? Створіть собі дошку/стіну, де ви візуалізуєте свої цілі та мрії і гайда втілювати їх у реальність! Для себе я надрукувала визначних особистостей, творчість яких мені подобається Деяких з них я бачила наживо, і це зарядило енергією ще більше! Тому ще одна порада: ? Не пропускайте круті події Поділюся з вами свою радістю. Цього літа я нарешті втрапила на музичний фестиваль Atlas Weekend! Емоції просто зашкалювали ? Я мала змогу послухати улюблених виконавців наживо (по секрету, я найбільше чекала на Lida Lee, DANTES та гурт Mozgi). І це був справжній розрив!! Без пригод, звісно, не обійшлося. Погода (яка обіцяла сонце й безхмарне небо) вирішала, що фестиваль занадто спекотний, і потрібно його залити дощем. Це була справжня злива стіною? Але навіть це не зіпсувало усім настрій, а лише взбадьорило і дало нові сили для танців. До чого я веду: шукайте прекрасне у всьому, і нехай це надихає вас на нові…

Читати даліЕпізод 3.0

Роздуми в дорозі до Острога ?

Мар’яна (@g1rlmar) Щоб не сталося, я не жалію, що вступила в Острозьку Академію. Це мій свідомий вибір. Так, мій навчальний заклад розташований досить далеко від мого дому. Чому кажу, що досить далеко? Бо знаю людей, які їдуть по 12 годин до Острога. Мені ж бо більше, ніж вдвічі менше їхати. Але, якщо порівнювати з Вінницею чи Хмельницьким, до яких мені їхати лише 1 годину, то і ці мої 4, інколи 5 годин, досить багато. Так, з мого містечка ніхто більше не навчається в НаУОА. Або якщо і навчається, то я не знаю хто. Тому їду завжди одна в Острог. Це нормально, але з кимось було б цікавіше і значно веселіше. Погодьтесь ? ) Так, я не можу щовихідних приїжджати додому, бо це займає багато часу і грошей. Але я вже називаю Острог своїм другим додом. Тут мені комфортно. Я повсюди встигаю і майже ніколи не запізнююсь, бо йти до університету мені 10-15 хв. І це круто! Я б не хотіла витрачати 2 години (а може й більше) на те, щоб лише доїхати в одну сторону, як це роблять києвські студенти. Тому мені добре в Острозі. А час, який би витрачала на дорогу в Києві, тут я проводжу з друзями, читаю, дивлюсь щось цікаве, гуляю тощо. Стереотип, якого тепер в мене нема і більше ніколи не буде: Можливості є лише у великих містах, наприклад, в Києві чи Львові. Ні. Можливості є повсюди. Лише б твоє бажання бачити ці можливості і використовувати. З НОВИМ НАВЧАЛЬНИМ РОКОМ, ДРУЗІ! ХАЙ ВСЕ БУДЕ КЛАСНО НА ВСІ…

Читати даліРоздуми в дорозі до Острога ?

А що, вже все??

Оленка (@olenka_strrr) Привіт, на зв’язку юна філологиня Оленка ?‍♀️ Як приємно вам писати і розуміти, що ти вже 3-й курс ? Так-так, у нас вчора закінчилась сесія останнім іспитом з історії української літератури (все пройшло чудово, оцінками наша група задоволена) і тепер починається справжнє літо! Зізнавайтесь, вже придумали чим будете займатись? Бо я – так ? Наразі мчу додому та в дорозі складаю список “to do” справ. А з вами хочу поділитись думками (або ж модним розумним словом ‘інсайтами’) щодо 2-го курсу: ? будь готовий до всього, адже сьогодні ти сидиш вдома, а завтра тобі вже треба бути в академії ? готуйся вчасно ? якщо сильно захотіти, то можна й гори звернути ? студентське життя – це не тільки навчання, а ще й спогади ? мрії здійснюються, лише треба зачекати і вірити ? якщо маєш ціль, то для тебе не існує перешкод Можливо, вам ці фрази здались загальними, але насправді вони яскраво характеризують навчальний 2020-21 рік ? Були й не надто позитивні моменти (куди ж без них), але якщо чесно, то я щаслива. Насамперед через те, що ми дочекались заслуженого відпочинку, а ще й тому, що я багато вивчила, дізналась купу цікавої та корисної інформації, яка у майбутньому допоможе мені стати висококваліфікованим працівником ? Я щиро вітаю усіх, хто з чистою душею і ‘закритою’ сесією вступає у літній відпочинок. Сподіваюсь, ви проведете його незабутньо, а також знайдете час для самовдосконалення чи нового хобі (це важливо). Абітурієнтам бажаю вдалої вступної кампанії та переступити поріг (хоч і лише для подачі документів) того університету,…

Читати даліА що, вже все??

Змішані відчуття

Aniri (@aniri_yar) Усім привіт! За минулий тиждень, які тільки почуття не вирували в мені: від шаленості, захвату до розпачу, смутку та постійних спогадів про дитинство. Життя дуже швидкоплинне, шкода, що ми це розуміємо лише тоді, коли певний період життя завершується, як випуск зі школи/університету, переїзд в інше місто/країну або втрата дуже близької людини. Саме в ці моменти спливає минуле й, ніби, намагається затягнути в часову прірву й не дати ніякого шансу зачепитися за теперішнє й цінувати сьогоденне, адже, колись воно теж перевтілеться лише на спогад. Моя промова оповита загадками, тому перейдемо безпосередньо до огляду подій за тиждень. 05.06.21 День міста Було прикольно подивитися на те, які саме заходи будуть в Острозі. Для мене це була чергова можливість закарбувати всі моменти в кадрах. Обожнюю фотографувати незнайомих людей, які, навіть, не запідозрюють про зйомку. Можна помітити досить цікаве в таких фото — це природність і щирість. Жодна ретельно обміркована фотосесія не зможе протистояти таким фото. Що з цього вийшло можна побачити на кадрах, які я прикріпила до посту, вибрала всього декілька, бо інакше текст був би тут зайвим. 08.06.21 Відеоалфавіт студента Острозької академії Нарешті, видно, перші роботи команди StayStuDent. Однією з таких став відеоалфавіт, над яким ми почали працювати ще дуже задовго й цікавим є той факт, що я зневірена у власних силах та в реалізацію ідей для відео, під численними вмовляння подруг, що все, можливо, йду з ними до ректора, де ми розповідаємо про проєкт, на, що дістаємо схвальне рішення. Ці відчуття не передати, я була over the moon (з англ.- на…

Читати даліЗмішані відчуття

Філологійна практика: як це було?

Оленка (@olenka_strrr) Привіт, на зв’язку юна філологиня Оленка ?‍♀️ Сьогодні хочу поділитися із вами цікавинками нашого навчання. З 24 травня в мене почалася практика, яка тривала до 6 червня (відповідно, 2 тижні). На цей час ми не мали жодних занять, зате всі дні трудилися над завданнями. Цього року ми: ? аналізували мовлення регіональних ЗМІ та реклами на телебаченні ? створювали блоги в додатку “Blogger” від Google, де мали розмістити певну кількість відео з культурумовними порадами, а також 3 привітання/інформування з нагоди свят (я обрала Дкеь працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження ? , День папуги ? та День велосипеда та велосипедистів ? ) Скажу чесно , що таке завдання мені припало до душі. На першому курсі ми теж мали практику, але та полягала у збиранні фольклору: казок, пісень різного типу (козацькі, соціально-побутові, веснянки тощо), загадок і всього такого. Херсон не є краєм, який може похвалитися великою кількістю автентичних творів, але я все-таки віднайшла ті перлини й захистила практику на високий бал. Але великого ентузіазму та задоволення під час проходження не відчула ??‍♀️ Цього разу було все інакше. У моїх очах з’явився вогник, тож усі два тижні я плідно працювала. Як ви могли здогадатися, найцікавішим етапом була зйомка відкороликів. Ох, скільки ж невдалих дублів я отримала під час запису ? Інколи я ‘зависала’ від того, що сказала фразу не з тою інтонацією, як планувала, і від того забула наступні слова. Виглядає смішно, але тоді я лише важко зітхала, повторювала текст і вкотре натискала на телефоні кнопку запису. Та результат був крутим, тому навіть…

Читати даліФілологійна практика: як це було?