Aniri

Aniri (@aniri_yar) Привіт знову! Відразу скажу я не буду жалітися на сесію, бо цього разу її складати набагато легше. По-третє — це Вам не вперше. Минулого разу обіцяла написати свою думку щодо рамок вроди в сьогоденні. Я не розумію, як жінка, яка стільки років боролася за право голосу, добровільно забирає право на власну красу. Зникає унікальність, на жаль, не розумію як? Чому? От просто поясніть, хіба обов’язково всім мати пухлі губи та ідеально маленький ніс? Найстрашніше це те, що надивившись такого контенту в insta, багато нефільтруючі інформацію, з’являється думка — а що зі мною не так? Якщо вже кожна, щось у…

Aniri (@aniri_yar) На годиннику вже о пів на другу всі вже сплять, у моєму вусі лунає чергова пісня і я обираю замість вих сну написати сюди декілька рядків. Думала, яку тему зачепити сьогодні, але краще розповім про своє студентське-дистанційне життя. Коротко, 24/7 я майже постійно за ноутом, який своїм ступорем і командою loading натякає, що так довго не протягне. Я щаслива, 2 предмети вже зможу закрити до кінця листопаду, а ще позавчора закінчився дуже важливий етап у моєму житті, а як відомо, коли щось завершується, значить щось повинно початися. Почуваю себе вільною в шаленому ритмі життя розриваючись між навчанням, роботою, родиною…

Aniri (@aniri_yar) Три місяці як я нічого не писала сюди. Уже третій курс. Нещодавно переглядала фото та відео з 1 курсу. Тепер зрозуміла, про яку наївність тоді говорили старшокурсники. Тоді, я була дівчинкою-мрійницею, вірила в багато речей, які розпалися на крихітні частинки. Нещодавно почула на кухні гуртожитку від першого курсу, що я вже «старік», а отже студентському життю не так довго залишилося. Викладачі торочать про екватор, а я вже задумуюсь, чим буду займатися після університету, чи буду так часто гомоніти з подругами і взагалі, де я буду? Плани, мрії й не можливість поєднати все те, що хочеться втілити. Декільком людям пообіцяла,…

Aniri (@aniri_yar) Усім привіт! За минулий тиждень, які тільки почуття не вирували в мені: від шаленості, захвату до розпачу, смутку та постійних спогадів про дитинство. Життя дуже швидкоплинне, шкода, що ми це розуміємо лише тоді, коли певний період життя завершується, як випуск зі школи/університету, переїзд в інше місто/країну або втрата дуже близької людини. Саме в ці моменти спливає минуле й, ніби, намагається затягнути в часову прірву й не дати ніякого шансу зачепитися за теперішнє й цінувати сьогоденне, адже, колись воно теж перевтілеться лише на спогад. Моя промова оповита загадками, тому перейдемо безпосередньо до огляду подій за тиждень. 05.06.21 День міста Було…

Aniri (@aniri_yar) Привіт мої любі читачі, не знаю, чому, але пости пишуться вночі. Місяць насичених подій, хочеться кричати від радості. Тепер уже офіційно можу повідомити, що студентська команда SSD починає свою плідну роботу. Ми вже відзняли перше відео, яке ви зможете подивитися на нашому YouTube каналі. Stay StuDent –це команда, де кожен бажаючий зможе взяти участь і показати всій Україні, де вирує справжнє студентське життя. Як же ж класно звучить. Наш канал націлений більш на розважальний контент, хоча там Ви зможете зустріти й інформативні відео. Перші такими й будуть. Подкаст, який ми відзняли англійською мовою покаже, що студенти в різні часи…

Aniri (@aniri_yar) Hello I’m free і тому маю можливість написати декілька слів сюди. Моє життя зараз насичене зустрічами. З моменту, як я написала минулий пост, кого я тільки не зустрічала й найцікавіше те, що всі ці зустрічі були випадковими та незаплановані. Я не можу сказати, що моє місто занадто маленьке чи навпаки, як мінімум в 10 разів більше за Острог, але прогулюючись ти стовідсотково зустрінеш якогось знайомого. Навіть, коли ми з подругою подавали сценарій на конкурс у міську раду, де було всього 10 учасників, там я зустріла свого друга, який займається фото та відеозйомкою. Уже 3 тиждень я намагаюся побільше гуляти…

Aniri (@aniri_yar) Привіт усім! Як же ж я давно не писала сюди. У лютому закидала вас постами, а в березні вийшов лише один. А все тому, що мені потрібно багато писати і не на сайт, на жаль, і, на щастя, водночас. Маю багато завдань і це круто, коли ти можеш робити купу справ, та ще й ті, які припадають тобі до душі. У майбутньому стовідсотково піду на сценариста або на режисера. От обіцяю прям тут, інакше то буде не та Анирі, яку Ви знаєте. Хочете побачити чи я виконаю свою обіцянку. Тоді підписуйтесь на канал мого життя- це моя типова фраза.…

Aniri (@aniri_yar) Усім привіт, цей тиждень має бути доволі філософським, тому давайте поміркуємо на тему Залежності. І ні, тут не буде типової промови про те, що наркотики та куріння вбиває, чи що там ще існує? Ви думаєте, що ніколи не були залежними? Боюсь Вас розчаровувати, але Ви помиляєтесь. Більше половину людей у світі залежать від думки інших. Скажете, що це не про Вас? Знову не влучили. Подивилась б я на Вас, коли всі близькі, друзі, колеги в одну мить відвертаються від Вас, бо не вірять у Ваші здібності, мрії, переконання. Ми залежні від нашого оточення, але тільки люди, які готові протистояти…

Aniri (@aniri_yar) Зізнаюсь, на моїй рідній Житомирщині існує один з найкращих театрів! Тому, коли нарешті академічний музично-драматичний театр імені Івана Кочерги 🎭 відчинив свої двері для глядачів, я відразу пішла на прем’єру та й ще захопила подругу, хоча… радше це моя мама захопила нас. З початку, нас порадував оркестр музикою в єврейському стилі, люблю спостерігати за тим, як люди кайфують від своєї роботи. Ти підсвідомо підхоплюєш цю хвилю. Вистава на яку ми пішли мала назву “Дарагой Тавариш Б-Г” за оповіданням «Лист Богу» А. Крима, і ось тут, відразу хочу відкинути спектр обурень україномовний борців за солов’їну мову. Вистава містила у собі…

Aniri (@aniri_yar) Лапатий сніг ❄️ падає за вікном, ти займаєшся мовною практикою 📚 , а на фоні лунають звуки телевізору 📺 , де в черговий раз я з першої серії вгадую долю головної героїні мелодрами і коротко розповідаю все це бабусі, а вона дивуєть…