Залежність

Aniri (@aniri_yar)

Усім привіт, цей тиждень має бути доволі філософським, тому давайте поміркуємо на тему Залежності. І ні, тут не буде типової промови про те, що наркотики та куріння вбиває, чи що там ще існує?

Ви думаєте, що ніколи не були залежними? Боюсь Вас розчаровувати, але Ви помиляєтесь. Більше половину людей у світі залежать від думки інших.

Скажете, що це не про Вас? Знову не влучили. Подивилась б я на Вас, коли всі близькі, друзі, колеги в одну мить відвертаються від Вас, бо не вірять у Ваші здібності, мрії, переконання. Ми залежні від нашого оточення, але тільки люди, які готові протистояти стереотипам, піти проти всього, заплющити очі на провали та невдачі, досягають успіху і назавжди закарбовуються на сторінках історії.

Я захоплююсь їхньою стійкістю, я сама ненавиджу шаблони, не люблю, коли мені дають межі, ось так не пиши, про це краще промовчи, бо не зрозуміють, постануть, почнуть обговорювати і таке інше і т.д. Відразу на думку спадає Ліна Костенко, Василь Симоненко, Богдан Ступка, Леся Українка чи відомий каменяр усіх століть Франко.

А чи ці люди йшли за системою, звертали увагу на противагу їхніх ідей? І чи опустили руки тоді, коли були на межі життя та смерті?

Мої дописи доволі революційні, ніби закликають до дій, до якоїсь боротьби, але зараз часи не ті, хтось промовить читаючи цей пост. Я згадаю Чорнобрового за яким справжнє майбутнє Симоненка. Все до чого закликає свідома молодь – так це не бути байдужим до всього, що відбувається у вашому ж житті. Я говорю про випадки дискримінації, несправедливості, хабарництва, порушення прав і свобод – більшості просто легше пропустити, проковтнути, проплакати, деякі виправдовуються спираючись на те, що так живе більшість, а я не можу от і все.

Хтось скаже занадто наївна, революційна, а мені все одно. Мені сам Бог дозволяє. Просто сумління не дає підписати згоду на знищення праці предків, які поклали заради нашого майбутнього життя, для мене 14 жовтня, 29 січня, 20 лютого, 26 квітня, 28 червня, 24 серпня – це не дати, щоб відпочити та в черговий раз погуляти з друзями – це нагадування про ціну за сьогодення.

Позбавлятися залежності чи ні? Це вже Ваша справа, але пам’ятайте, що жодна дія не зникає безслідно і несе в собі наслідки, які так чи інакше матимуть вплив на наше майбутнє.

Залишити відповідь