Третя сходинка

Aniri (@aniri_yar)

Три місяці як я нічого не писала сюди. Уже третій курс. Нещодавно переглядала фото та відео з 1 курсу. Тепер зрозуміла, про яку наївність тоді говорили старшокурсники. Тоді, я була дівчинкою-мрійницею, вірила в багато речей, які розпалися на крихітні частинки. Нещодавно почула на кухні гуртожитку від першого курсу, що я вже «старік», а отже студентському життю не так довго залишилося. Викладачі торочать про екватор, а я вже задумуюсь, чим буду займатися після університету, чи буду так часто гомоніти з подругами і взагалі, де я буду? Плани, мрії й не можливість поєднати все те, що хочеться втілити. Декільком людям пообіцяла, що все-ж-таки закінчу Карпенка, а втім, доля – класна штука.

Минулого місяця відбулося декілька змін у моєму житті й було декілька яскравих днів про, які я думала, що напишу тут, але сісти за комп усе ніяк не було часу, бажання, здоров’я. Розповім, хоча б, про декілька…

14.09.21
Рік тому, в цей день чомусь було мені сумно, не знаю як так сталося. Пам’ятаю, що тоді була посвята 1 курсу, тому в нас була дистанційка і я нудьгувала в гуртожитку під пісні Грамофону й у цей же ж день ми читали про нього у BBC News. Я думаю, останнє речення второпають не всі, але втім, цього року все кардинально змінилося. Ми з друзями поїхали в Нетішин — бо це нове місто, де ми ще не були, не потрібно далеко їхати й можна змінити звичні види Острога на щось трішечки масштабніше. Ми багато гуляли, гомоніли, посиділи в кафе, як ВІП гості, бо ми були єдиними відвідувачами. Зробили безліч фото, а ще я нарешті за тривалий час покаталася на роликах. День сміху вдався. А місто Нетішин нагадало чомусь Чорнобиль до катастрофи. Це все радянські будинки зі своєрідними силуетами. Була якась особлива атмосфера.

18.09.21
Друзі завітали до мене в Острог. Соромно сказати, але не я друзям показала Острог, а вони мене змусили поринути в давнє місто цілком і повністю. Де ми тільки не були…. Навіть, змогли потрапити в академію, коли вона була зачинена та побувати на єврейському кладовищі. Як нам це вдалося? Не дарма я ж так люблю Гаррі Поттера, тому коли вступала в Острозьку академію віднайшла всі потаємні ходи.

Ще одна класна розвага для компанії — це пошукати Острожиків. Щось накшталт цього можна побачити в Польші та пошукати гномиків та щось схоже є в Ужгороді. Єдиний мінус — не до всіх статуєток є вільний доступ так як, деякі заклади зачинені у вихідні, тому на деяких Острожиків можна поглянути лише здалеку. Ще одним недоліком є те, що не має зручної мапи для пошуку. Але однозначно — це найкраща розвага для компанії. Тоді ми розшукали 17/25. Уже з друзями плануємо зробити такий квест весною.

04.10.21
Їду додому. Попереду два тижні на дистанційному навчанні. Нашу групу посадили на самоізоляцію. Для мене це невеличкий плюс, бо можна розгрібти всю купу справ, які вже перекочували у своєрідній архів. Хоча, я сумую за посиденьками в кав’ярні з друзями, де ми разом робимо домашку. Тепер зустрічаємося в Snapchat.

10.10.21
Сімейна прогулянка в парку, надзвичайно смачний обід та сміх на кухні, бо майже вся сім’я в зборі. Вчора ніяк не могла сісти за домашню роботу. Врешті-решт вирішила зробити цей день вихідним і думала, що в неділю все швиденько напишу, але не тут, то було. Неділя вийшла сімейним днем. І я дуже вдячна за це. Польська зроблена, французька написана, блог дописаний — я лягаю спати.

Ось така Осінь, ось такі дні.

Залишити відповідь