Олеся

Олеся (@kumoeun) привіт. за останні кілька місяців сталось дещо. цього дещо настільки багато, що немає снаги розписувати його повністю. можу вам розкрити лише кілька карт із усієї колоди (хто-зна, чи з 36 карт, чи з 58, чи з 78). . перша карта (п’ятірка жезлів) тепер я культурологиня. це сталось несподівано й для мене, й для моїх нових одногрупниць та одногрупника. історія вельми довга, можливо, колись я розповім її. але не сьогодні. . друга карта (колесо фортуни) попри такі різку зміну моєї сфери діяльности, я цілком задоволена. так, культурологія дещо різниться від звичної мені філософії, але не менш цікава (окреме місце потрібно виділити для історії культури Західної Європи епохи Середньовіччя) . третя карта (колесо фортуни, перевернута) я збрешу, якщо скажу, що нова царина дається мені легко, адже це неправда. мені досі важко просто вивчати різні аспекти розвитку культури (раніше я могла читати та вивчати течії філософії та на парах не тільки обговорювати, а й критикувати їх). проте мені це подобається. вірю, що кульутрологія стане мені ж такою рідною, як і філософія. . четверта карта (верховна жриця) я думала, що знайомства закінчаться на першому курсі та моє коло спілкування залишиться незмінним до кінця навчання. знову промах. нові люди з’являлись у моєму житті настільки швидко, що я забула їхні імена (сподіваюсь, вони мені вибачать таку грубість). знову, я щиро рада цьому. моя голова тепер забита не тільки навчанням, а й прогулянками із друзями та посиденьками в титаніку (він заслуговує не одного посту, направду). . бігме, такий розклад вам видаватиметься неповним, проте з кожним блоґом…

Олеся (@kumoeun) Привіт-привіт! Вибачте, що так надовго випала з блоґу, проте я маю що вам розповісти. Окрім банальних подій штибу Гальшки (виграв економічний факультет, тож я навіть братись за опис вражень не буду), футболу (у спорті я не зацікавлена, тож і це розписувати за потрібне не вважаю). У мене почались практичні з логіки. На перших лекціях вона видалась мені лячною, адже я не тямила, що від мене хочуть. Але зараз я її обожнюю! Попри те, що навчаюсь на гуманітарному факультеті, я досить легко розв’язую задачі (от нехай потім хтось скаже, що гуманітарії – дурненькі!!). Також я закрила історію філософії на 91 бал і здала модуль на максимальний бал! Чесно кажучи, я до нього не готувалась (напевне, залишкові знання добряче засіли в моїй дірявій пам’яті). . Серед інших подій в моєму навчанні можу назвати зустріч з ректором – першою в моєму житті. Висновок, який я можу винести з цієї імпрези – наш ректор на диво енергійний чоловік! Часом і мені в мої 17 такої енергії не вистачає. Ігор Демидович розповів про переформатування академії, наприклад моя рідна гума носитиме ймення Інституту соціяльно-гуманітраних наук (хух, приставка «гуманітарних» мене вельми тішить ? ). Мушу византи, від таких змін трішки тоскно, адже я вже звикла до цих назв, проте щось свіженьке – теж непогано для ОА ✨ . Не одним навчанням я займалась. Коли я вже надто втомлювалась, то ходила на вилазки з друзями з фотоапаратом (Братство спудеїв досі публікує мої світлини, що не може не тішити). Прикріплю нижче вам пару фото, аби показати, які в…

Олеся (@kumoeun) передусім, вибачте-пробачте, що знов пропала!! насправді, за цей час назбиралось багацько новин, тож навіть краще, що цей блоґ буде насичений цікавинками! . вибіркові дисципліни . кілька блоґів тому я писала, які предмети вивчатиму впродовж 2 курсу. так от, вони змінились! не дивуйтесь, просто група не набралась на бізнес-комунікації, тому я вивчатиму кіберкультуру разом з (сюрприз) культурологами! я не засмутилась через це, а навпаки, цей предмет мені навіть більше імпонує! гуманітарна експертиза, польська мова та політична абетка залишається, щоправда, перше ми будемо вчити разом зі старшим на рік курсом філософів (хоча це навіть добре). . дистанційка . вона досі триває і я вже навіть думаю, якщо ситуація не зміниться, їхати додому (як не дивно, за прекрасним містом Знам’янка можливо скучити). тим не менш, я ще тут і залишаюсь тільки заради людей в Титаніку та походеньок Острогом. . тиждень гуманітарного факультету . почався тиждень мого факультету і вже вчора викладачі підготували направду миле привітання! заступник декана назвав нас Гучними Українськими Мудрими Ангелятами, а від слів нашого декана я не могла припинити усміхатись. вкотре радію, що вступила на цей факультет та на цю спеціяльність! . нове старе . два тижні тому я “закрила” прикладу риторику й можу сказати, що навіть сумуватиму за цим предметом! завдяки йому я тепер намагаюсь слідкувати за своїм мовленням, що, впевнена, допоможе мені на инших предметах! а минулої п’ятниці у мене почалась логіка. я була налякана цим предметом, коли готувалась до вступу, проте не такий страшний чорт, як його малюють! зізнаюсь, трішки складними видаються ці диз’юнкції, алгебра логіки…

Олеся (@kumoeun) Доброго ранку, смачного сніданку (навіть якщо ви читаєте це вже по обіді чи пізньої ночі)! . Острозька академія знов перейшла на дистанційне навчання. Але я не збираюсь їхати на рідну Кропивниччину, а залишаюсь жити в гуртожитку. У цьому є навіть певна романтика. У Титаніку завше жарко (дякуємо якісному опаленню та прямо-таки гарячій воді), тож я запасаюсь літрами чаю, легкими футболками та відчиненими навстіж вікнами. А щоб пити не тільки один чай, можна забігти у “Візит” – магазинчик, що знаходиться неподалік, купити печива з родзинками та знов піднятись в гуртожиток. Ось так вчора й пройшов мій день. Правда, ходила по печиво не я, а моя сестра-сусідка-одногрупниця, хоча кого це хвилює?.. . Коли академія закрилась на карантин у жовтні, я поїхала з Острога через тиждень, а цього разу, як я писала раніше, залишаюсь тут. Відчуття дуже схожі на ті, що були тоді – трішки сумно, бо багацько людей роз’їхались по своїм містам, а гуртожиток вже не наповнений галасом, гучною музикою та вибухами сміху. Хоча в цьому є переваги – тепер спиться спокійніше :) Ще з деякими знайомими-друзями домовились “кучкуватись”, щоб займатись не тільки навчанням. . Дещо про гуртожитки. Мої батьки вчились в регіональному педагогічному університеті, де гуртожитки розподілялись про факультетам, тобто історики могли жити тільки з істориками, філологи – з філологами. Моя мама, попри те, що вчилась на істфаку, жила з фізматовцями (де, власне, й зустріла мого тата). Гуртожиток був блочного типу,(коли батьки намагались пояснити, як це, то все одно я не могла втямити різницю межи коридорним та блочним типом), мав…

Олеся (@kumoeun) доброго ранку, смачного сніданку, любі друзі та подруги! вибачте, що не писала досить довго, але я знову вриваюсь з новинами для вас. по-перше, я в Острозі. так, нарешті я тут. дорога пройшла не так гладко як сподівалась, адже потяг запізнився майже на годину (як іронічно, адже живу я в залізничному місті), у ньому було неймовірно жарко, проте згодом на безкінеченій Житомирській области (бо вона справді безкінечна) до мене підсіла моя подруга з культурології, тож ми розказували всілякі історії та жартували. попри те, що батьки відправили більшість речей новою поштою, це не скасувало невимовну тяжість у вигляді 5 сумок (зате руки накачала перед тим, як знову повернулась у зал). по-друге, повернення в гуртожиток. звісно, є речі, за якими сумувати аж ніяк не виходило (наприклад, голосні сусіди та чергування на крилі), але все ж краще, аніж сидіння у своїй кімнаті 24/7 + тепер мій рідний Титанік має нові душові :) чесно кажучи, я вважала, що мій ліміт на знайомства почався (та закінчився) ще в першому семестрі, проте за останній тиждень я познайомилась з 9 новими людьми (вітаю, навіть старатись соціалізуватись не треба, просто треба мати неймовірну студкураторку або бажання їсти суп з хлібом). а коли приїхала сусідка, то щастю не було меж, адже тепер мої жарти (часом не вельми вдалі) можуть зацінити не тільки моя сестра й миші в кімнаті :) також тепер фотографую не тільки стіни своєї кімнати, а й околиці Острога та академії, хех. по-третє, філософія. точніше, філософи. серед тих 9 людей, з якими я познайомилась, є і двійко…

Олеся (@kumoeun) Привіт-привіт! Вже 2 тижні як почався новий семестр і за цей час я познайомилась з двома новими предметами: Історією філософії Середньовіччя та Відродження і Прикладною риторикою. Якщо з назви першого предмету все більш-менш зрозуміло (як не дивно, я вивчаю про те, як змінювались тенденції у філософії під час Середньовіччя та Відродження, а також читаю першоджерела), то другий може видатись дивним. Насправді, все напрочуд легко: на парах ми вчимося говорити. Так, батьки в дитинстві не навчили, тож за це тепер береться академія (ха-ха, як смішно, Олесю). Прикладна риторика дуже цікава, викладачка дуже доступно й класно все пояснює, наприклад, закони риторики вона порівнювала з деревом, а також говорила чому риторика важлива, особливо зараз. [Скоро я почну вивчати нові предмети, але про них вам нічого не розкажу, бо, по-перше, сама ніц не тямлю, а по-друге, збережу інтригу] Також я маю можливість обирати вибіркові (перепрошую за тавтологію) дисципліни. Є два типи: суто професійні та основні. Серед суто професійних мене привабила етнорелігійна конфліктологія, а от серед основних поки важко вибрати (у списку понад 90 предметів!). Попри те, що навчаюсь я дистанційно, все ж маю змогу насолодитись спудейським життям! ✨ . А поки прощаюсь з вами! До зустрічі в наступному блозі!!

Олеся (@kumoeun) привіт-привіт!! за мою тривалу відсутність можна було подумати, що я займалася чимось цікавим цілі канікули, але, направду, ні:) я намагалась братись за науку, так би мовити, але згодом просто ✨ прокрастинувала ✨ . але останнім часом в голові засіла думка, що скоро почнеться навчання, а я геть не готова до нового семестру. тому я взялась повторювати історію стародавньої філософії, читати книжки про історіософію (наука, яка вивчає сенс історії) та писати конспекти. словом, було чим зайнятись. . завтра почнеться мій найнеулюбленіший місяць — лютий. добре, що він водночас є найкоротшим. так склалось, що в Острог я повернусь аж в березні і вперше в житті я так чекаю початку навчання. також вже з’явився розклад, на мене вже чекають нові предмети та нові викладачі. часом не віриться, що я вже майже півроку як студентка. майже півроку як я почала дружити та спілкуватись з купою чудових людей. майже півроку тому Віка з 40 кімнати дивувалась, що топтанка — се не відбивна, а пюре, майже півроку тому Мар’яна з 18 підбігла до мене з сестрою з криком “Ви з Титаніка*, так?”, майже півроку тому з Євою з 21 ми ходили шукати м’ясо для супу, майже півроку тому я ходила фотографувати Острогстрог з Регіною з культурології. швидше б з вами знову зустрітись. я скучила. незабаром я знов повернусь додому. . 24-31.01.2021 . сей блог не вельми структурований, проте я виклала абсолютно все, що давно тривала а голові. цінуйте тих, хто поряд і тих, хто далеко. любови вам! . *Титанік — гуртожиток №4, aka найкраще місце…

Олеся (@kumoeun) через 6 днів в магазинах, кафе, ресторанах та инших закладах вас повинні будуть обслуговувати українською. я живу в російськомовному місті (хоча ще в 2001 ≈74% населення були українськомовними), тож для мене ця новина стала радісною. так, я знову піднімаю мовне питання, бо воно для мене є важливим і як для студентки-філософині також. Мова — гэта ня сродак камунікацыі. Мова — першы і апошні бастыён абароны дзяржавы. це білоруською. мовою, яка має більше спільної лексики з українською, тож прочитати вам має бути легко. вперше я почула білоруську мову тільки рік тому й дуже була здивована, коли така прекрасна мова зараз майже в забутті (проте все більше білорусів відроджують свою рідну мову). є ще одна мова, яка мене приваблює — кримськотатарська. восени я вперше прочитала вірш, який було написано цією мовою. знаєте, якби ж я мала можливість, замість російської, я хотіла в школі вивчати кримськотатарську (як мінімум тому, що в Україні два корінних народи: українці та кримські татари). також на філософії ми обговорювали, що мова також є важливою частиною нашої свідомости, від неї залежить багато аспектів нашого світогляду, світловідчуття та світосприйняття. . ще трішки відійду від теми. через локдаун я не знаю, як буде проходити навчання в 2 семестрі, та все ж я щиро сподіваюсь, що нарешті знов зможу відвідати академію не в гугл міті, а в реальности ✨ не хворійте, бережіть себе та не забувайте готуватись до ЗНО!! до зустрічі!! . Къырым (уривок) Къырым ады чокъ асылар, Халкъынынъ адыны сакълар, Тарихте шаныны акълар, Юрегим эп онен урар. Къырым — меним…

Олеся (@kumoeun) півроку тому єдине, що мене хоч трохи хвилювало — зно. мені так не хотілось здавати се все. у квітні були чутки, що його могли перенести аж на жовтень. тоді я думала, що се на краще. а що якби я справді здавала зно в жовтні? може, отримала б вищі бали може, думала б вступати не на філософію може, захотіла б в инший університет може, взагалі б передумала вступати може. а може, й ні. . сумніваюсь, що якби я вступала в листопаді, познайомились з тими людьми, які зараз є моїми друзями або хорошими знайомими. проте, який сенс думати “а що було, якби…”? сталось те, що сталось. я ніколи не зможу дізнатись альтернативну версію. . я знайшла тих, кому можу довірити те, про що в школі жодній живій душі не могла розказати. я знайшла тих, яким я щиро подобаюсь. я знайшла набагато більше, аніж сподівалась. . десь рік тому в мене почались деякі проблеми зі сном, тож вночі часто я залишаюсь зі своїми гризотами сам на сам. проте, коли ранок пробирається в кожен куток кімнати, вони йдуть, залишаючи мене з питаннями, відповіді на які не знаю. се все я розказую друзям, не задумуючись, що нав’язуюсь або що їм байдуже. . я не вірю в Бога. але, якщо хтось понад нас вирішує нашу долю, я вдячна. щиро вдячна за те, що маю. . від людей до води, від людей до води я сама собі стараюсь втікти до води від людей до води, від людей до води. Krutь – ОК.

Олеся (@kumoeun) Я — не історикиня, проте в історії трішки тямлю (все завдяки мамі — вчительці історії). Що таке історія? Історія — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Я не раз зустрічала фразу “ми самі пишемо свою історію” або “комусь вигідно переписувати історію”. Проте це не так. Люди звикли вважати, що історія — це об’єкт, проте об’єктом виступають якраз люди. Ми не в змозі просто так змінити історію, адже ми лише пішаки. . Повертаюсь до початку. Чому сьогодні ми святкуємо початок не двох революцій? Революція, якщо вірити Вікіпедії, — швидка радикальна зміна всієї самостійної органічної або неорганічної системи. За час незалежности Україна змінювала свій дискурс багато разів та досі змінює. 29 років для історії — мізер, тож можна казати,що 24 серпня 1991 року почалась революція, яка триває і досі. Саме революція, а не переворот. . Хочеться ще нагадати слоган(?) Острозької академії — “Традиція, що творить майбутнє”. Напевно, це і є традиція українців — боротись за соборність та волю, яка творила, творить та ще творитиме наше майбутнє. . З Днем Гідности та Свободи! Vivat, академіє!