півроку тому єдине, що мене хоч трохи хвилювало — зно. мені так не хотілось здавати се все. у квітні були чутки, що його могли перенести аж на жовтень. тоді я думала, що се на краще.
а що якби я справді здавала зно в жовтні?
може, отримала б вищі бали
може, думала б вступати не на філософію
може, захотіла б в инший університет
може, взагалі б передумала вступати
може.
а може, й ні.
.
сумніваюсь, що якби я вступала в листопаді, познайомились з тими людьми, які зараз є моїми друзями або хорошими знайомими.
проте, який сенс думати “а що було, якби…”? сталось те, що сталось. я ніколи не зможу дізнатись альтернативну версію.
.
я знайшла тих, кому можу довірити те, про що в школі жодній живій душі не могла розказати. я знайшла тих, яким я щиро подобаюсь. я знайшла набагато більше, аніж сподівалась.
.
десь рік тому в мене почались деякі проблеми зі сном, тож вночі часто я залишаюсь зі своїми гризотами сам на сам. проте, коли ранок пробирається в кожен куток кімнати, вони йдуть, залишаючи мене з питаннями, відповіді на які не знаю. се все я розказую друзям, не задумуючись, що нав’язуюсь або що їм байдуже.
.
я не вірю в Бога. але, якщо хтось понад нас вирішує нашу долю, я вдячна. щиро вдячна за те, що маю.
.
від людей до води,
від людей до води
я сама собі стараюсь втікти до води
від людей до води,
від людей до води.
Krutь – ОК.