Три місяці як я нічого не писала сюди. Уже третій курс. Нещодавно переглядала фото та відео з 1 курсу. Тепер зрозуміла, про яку наївність тоді говорили старшокурсники. Тоді, я була дівчинкою-мрійницею, вірила в багато речей, які розпалися на крихітні частинки. Нещодавно почула на кухні гуртожитку від першого курсу, що я вже «старік», а отже студентському життю не так довго залишилося. Викладачі торочать про екватор, а я вже задумуюсь, чим буду займатися після університету, чи буду так часто гомоніти з подругами і взагалі, де я буду? Плани, мрії й не можливість поєднати все те, що хочеться втілити. Декільком людям пообіцяла, що все-ж-таки закінчу Карпенка, а втім, доля – класна штука.
⠀
Минулого місяця відбулося декілька змін у моєму житті й було декілька яскравих днів про, які я думала, що напишу тут, але сісти за комп усе ніяк не було часу, бажання, здоров’я. Розповім, хоча б, про декілька…
⠀
14.09.21
Рік тому, в цей день чомусь було мені сумно, не знаю як так сталося. Пам’ятаю, що тоді була посвята 1 курсу, тому в нас була дистанційка і я нудьгувала в гуртожитку під пісні Грамофону й у цей же ж день ми читали про нього у BBC News. Я думаю, останнє речення второпають не всі, але втім, цього року все кардинально змінилося. Ми з друзями поїхали в Нетішин — бо це нове місто, де ми ще не були, не потрібно далеко їхати й можна змінити звичні види Острога на щось трішечки масштабніше. Ми багато гуляли, гомоніли, посиділи в кафе, як ВІП гості, бо ми були єдиними відвідувачами. Зробили безліч фото, а ще я нарешті за тривалий час покаталася на роликах. День сміху вдався. А місто Нетішин нагадало чомусь Чорнобиль до катастрофи. Це все радянські будинки зі своєрідними силуетами. Була якась особлива атмосфера.
⠀
18.09.21
Друзі завітали до мене в Острог. Соромно сказати, але не я друзям показала Острог, а вони мене змусили поринути в давнє місто цілком і повністю. Де ми тільки не були…. Навіть, змогли потрапити в академію, коли вона була зачинена та побувати на єврейському кладовищі. Як нам це вдалося? Не дарма я ж так люблю Гаррі Поттера, тому коли вступала в Острозьку академію віднайшла всі потаємні ходи.
⠀
Ще одна класна розвага для компанії — це пошукати Острожиків. Щось накшталт цього можна побачити в Польші та пошукати гномиків та щось схоже є в Ужгороді. Єдиний мінус — не до всіх статуєток є вільний доступ так як, деякі заклади зачинені у вихідні, тому на деяких Острожиків можна поглянути лише здалеку. Ще одним недоліком є те, що не має зручної мапи для пошуку. Але однозначно — це найкраща розвага для компанії. Тоді ми розшукали 17/25. Уже з друзями плануємо зробити такий квест весною.
⠀
04.10.21
Їду додому. Попереду два тижні на дистанційному навчанні. Нашу групу посадили на самоізоляцію. Для мене це невеличкий плюс, бо можна розгрібти всю купу справ, які вже перекочували у своєрідній архів. Хоча, я сумую за посиденьками в кав’ярні з друзями, де ми разом робимо домашку. Тепер зустрічаємося в Snapchat.
⠀
10.10.21
Сімейна прогулянка в парку, надзвичайно смачний обід та сміх на кухні, бо майже вся сім’я в зборі. Вчора ніяк не могла сісти за домашню роботу. Врешті-решт вирішила зробити цей день вихідним і думала, що в неділю все швиденько напишу, але не тут, то було. Неділя вийшла сімейним днем. І я дуже вдячна за це. Польська зроблена, французька написана, блог дописаний — я лягаю спати.
⠀
Ось така Осінь, ось такі дні.
