Лапатий сніг ❄️ падає за вікном, ти займаєшся мовною практикою ? , а на фоні лунають звуки телевізору ? , де в черговий раз я з першої серії вгадую долю головної героїні мелодрами і коротко розповідаю все це бабусі, а вона дивується і перепитує чи точно я не бачила цей фільм ? раніше. Тут ж все очевидно.
Дідусь підкидає дрова у піч і вихваляється, які слова з англійської?? він вже знає, але тим не менш каже, що французькою?? парлекати (parler (від франц.) – говорити, щебетати, гомоніти та інші синонімічні слова української мови, які так чи інакше мають схожі значення) він аж ніяк не бажає.
Кіт ? сидить на колінах та солодко муркоче, але побачивши олівець ✏️ чи ручку ? забуває про всі сни і починає гратися з конспектами ? , навушниками, взагалі всім, що підпадає під його поле зору.
Тут не завжди прекрасний інтернет ? зв’язок, він частенько зникає або і зовсім його не має, тому почуваєшся так, ніби живеш на відокремленому клаптикові світу ? , де не має шаленого ритму життя і швидкісний потяг ? під назвою дедлайни, терміни, здачи не проходить по цьому маршруту ? .
Моя фізична робота тут – це трактор ? , так мене називає дідусь, коли я прокопую тунелі зі снігу ❄️ . Пес Рекс ? із задоволенням бігає по кучугурам і в черговий раз підстрибує, щоб отримати свою порцію обіймів, йому явно не вистачає дружньої компанії, бо відчепитися від нього не так просто.
Сьогоднішній пост більш схожий на дитячу розповідь ? , але ж це так прекрасно, коли в дорослому віці ти маєш змогу взяти квиток ? у дитинство, де все так просто, легко та в деякій мірі наївно.