Чому я обрала МВ?

Мар’яна (@g1rlmar)

Ще рік тому я і не думала, що буду вивчати Міжнародні Відносини. Тоді ця спеціальність здавалася мені дуже важкою, відповідальною і чомусь трохи нудною. Та одного разу я переглядала відео студентів-міжнародників на YouTube, які ділилися своїм досвідом навчання та роботи, і зрозуміла, що Міжнародні Відносини – це реально цікаво і надзвичайно важливо! Після тих відео я чітко зрозуміла, яку спецільність обрати.

Сучасний світ – це світ конфліктів, які треба вчасно вирішувати, щоб потім вони не переросли у страшні війни. Саме дипломатичні представники можуть це зробити. Вони вміло ведуть переговори і знають усі важливі аспекти, на які варто звернути увагу. У цьому я ще більше переконалася декілька днів тому, коли моя викладачка на лекції промовила: “Серце дипломатії – переговори”
Ця фраза тепер назавжди у моєму серці. Вона стала для мене особливою. Тепер моє бажання досконало вивчити українську та англійську мови значно зміцніло. Адже, як на мене, то мови – це ключі, які відкривають будь-які двері.

Для мене важливо знати рідну мову та показувати приклад іншим, що говорити мовою свого народу – це просто життєво необхідно. Мова – це душа народу. І якщо представник держави не знає української мови або ж говорить іншою іноземною мовою на теренах своєї країни, то це катастрофа.( Для початку, то рекомендую прочитати книгу “Старшокласниця. Першокурсниця” української письменниці Анастасії Левкової. У своїй книзі авторка порушує проблеми, які є й досі актуальними для нашого суспільства. Хоча описані події відбуваються в 2001-2004 рр)

Міжнародні Відносини вчать мислити глобально і обширно, що є великим плюсом цієї спеціальності. До прикладу, тепер я читаю вранці новини за сніданком і потім все прочитане аналізую. Моя англійська мова стала набагато кращою. Вже й інколи думаю англійською, що дуже класно. Я вивчаю багато інформації у різних сферах життя, що дуже розширює мій кругозір! Як висновок, зараз я абсолютно впевнена, що не помилилась із вибором спеціальності.

💎 І саме в цей момент я їду в Острог і душевно переписуюсь з друзями. Коли ж приїду (а це буде десь о 21 годині), то ще мушу порозкладати речі, повечеряти, пообійматись і потеревенити зі своїми дівчатами. А вишенька на торті “мушу” – це підготуватись до двох практичних занять на завтра. Тому привіт веселим ночам 🌓 🤗

Залишити відповідь