Насправді, не хочеться писати про втому 😣 , про негативні риси 😐 , краще поговоримо про позитивні моменти 😄 .
Скоро ми побачимося зі своїми друзями, колегами, сусідами в гуртожитку, викладачами, хоча для когось це також не позитивна 😊 новина, але все ж. В Академії панує, якась своя, особлива атмосфера, де ти отримуєш стільки позитиву 😁 , надихаєшся ❤️ , просто почуваєш себе вільним художником, який повністю може різнобарвити 🌈 своє життя або ж навпаки, змарнувати 🕞 його.
Цього тижня нам доведеться стати учасниками одного квесту під назвою “Як добігти за 10 хв. у гуртожиток, ввімкнути laptop 💻 і не запізнитися на лекцію або практичну”. Ми ж не тільки інтелектуальні камікадзе, ми ще й фізично нічого ще так.
Трішки заінтригую Вас, у мене на цьому тижні здійснилася моя мрія 💭 , а яка і з чим вона пов’язана дізнаєтесь у наступному пості.
Я обіцяла Вам купа локацій для фото 📸 і так як ми повертаємося в ОА, то я вважаю, що це й досі буде актуально. Почнемо з класики, а саме з Острозького замку 🏰 і це не типові фото, де Ви всі такі красиві на фоні історичних барбаканів.
Я хотіла звернути вашу увагу на цеглинки, які залишилися від замку. Два роки тому, коли я приїхала на День Відкритих Дверей в ОА, ми з татом були зачаровані побаченим: старовинні цегли давно вже порощі травою 🌱 крізь яких проглядається могутність та жага до життя природи. Дерева 🌳 , незважаючи ні на що, борються за своє місце під сонцем ☉ . Коріння, попри всі перешкоди знаходять щілини через які, вони зможуть отримати другий шанс на життя.
Це дійсно неймовірно, краса зовсім поруч, просто ми не завжди можемо її розглянути 🔎 . Тому беріть своїх друзів і, повернувшись в Академію, прогуляйтесь біля такого звичного місця, подивившись на нього зовсім незвичним для всіх поглядом.
Наостанок хочеться сказати, мийте руки 👏 з милом, надягайте маску, носіть з собою антисептик і буде Вам щастя 😊 .
