Стаття наукова написана, а, отже, цьогорічна практика здана. Цікавий досвід. Може, ще повторю, бо статті писати добре, коли вибрана тема подобається. Та поки нічого не хочу.
З понеділка почалося навчання, а я ще не звикла. Не можу змусити себе щось робити і читати. Та це тільки третій день нового дистанційного, тому часу, щоб звикнути, думаю, буде достатньо. Маю нові предмети, викладачі яких уже порекомендували величенький список літератури. Як тільки буде бажання, то щось і почну читати. Треба вчитися, аби щось знати в цьому світі і вміти.
Надворі похмуро. Через це, можливо, і на душі невесело, але й якось не дуже тривожно. Хоч і є загроза вторгнення Російської Федерації в мою Україну. Впевнена, що все буде добре навіть якщо проллється кров. Дай Боже, щоб цього не сталося. Я хочу миру.
Зараз 16:24. У планах зробити вправи з англійської, попрактикуватися в іспанській і щось подивитися, а також провести час з рідними. А ще, якщо відверто, є бажання на деякий час позбутися соціальних мереж. Та це поки бажання, а рішення за його здійснення на мені і тільки на мені. Як загалом, і всі мої бажання/мрії/цілі – моя відповідальність, яку на інших не перекласти.
Завершую цей текст в роздумах. Гарного вечора!