Складно повірити, що вже грудень. Скоро кінець семестру, вже минула осінь. Як минула? Ну…
Ця осінь виявилась для мене дуже продуктивною в творчому плані. Я так часто бувала натхненною і горіла бажанням творити, як вже давно не горіла. Мене це дуже тішило. З одної сторони. А з іншої сторони, десь у віддаленому кутку мозку, сидів страх і постійно нашіптував тривожні слова: «Ти ж розумієш, що це може скоро закінчитись?». А чого мені ще було очікувати восени? Я ж не могла бути переповненою лише добрими почуттями.
А от навчання було не таким продуктивним. Щодня доводилось вести виховну бесіду з самою собою. Я виступала в ролі дитини, яка не хотіла йти вчитись, а хотіла лежати під теплою ковдрою і дивитись мультфільми, тому була здатна придумати тисячу причин, чому краще відпочити, ніж займатись тим навчанням. Я також виступала в ролі мами, яка переконувала дитину підвестись і почати збиратись. Мама виявилась досить суворою, тож у моєї внутрішньої дитини не залишилось шансів на перемогу в цій суперечці. Вставала і йшла вчитись. А наступного ранку знову сперечалась. Мабуть, це щось сезонне…Хоча, визнаю, в минулому році було теж не без цього. Здається, я все-таки стала більш дисциплінованою.
А ще так багато я вже давненько не хворіла. Мабуть, мій імунітет пішов у відпустку цієї осені. Іншого пояснення я поки що не бачу. Відповідно, так багато не лікувалась і не дбала про себе теж давненько. І не пропускала стільки пар)
А ще я давно так багато не думала про своє майбутнє і не створювала стільки планів. І не змінювала стільки планів. І не ставилась так усвідомлено до здобуття освіти.
А ще так часто не відвідувала з групою культурних пам’яток) Про це напишу детальніше в наступному блозі (обіцяю виправлятись і писати їх частіше).
То як минула осінь в академії? Добре? Погано? Сподобалась чи ні? Як вам сказати, одного дня подобалась, а наступного – ні. Бо в осені нема чорних і білих кольорів, в неї інші барви – червоні, помаранчеві, жовті, іноді коричневі, іноді сіруваті, бувають і зелені. Не люблю зелені, але в поєднанні з червоним перетерплю. А жовті люблю. А сірі – ні. Та разом всі ці кольори відчуваються не так. Не надто сонячно, та й не дуже похмуро. Така вже осінь. Яка буде зима? Чи допоможе мені вдосконалена самодисципліна і наповнений новими силами організм успішно скласти сесію? Побачимо дуже скоро) Тримаймо зв’язок.