Привіт, на зв’язку юна філологиня Оленка ?♀️ Я трохи пропала, але у мене була вагома причина – перший тиждень в Острозі у 2021 році ? Поки на вулиці погода “радує” нас снігом та калюжами (ось така у нас весна ? ), поговорімо про наше мовлення.
Сьогодні ми мали заняття з сучасної української літературної мови, де проходили тему діалектизмів. Якщо ви раптом забули (чи не знали) що таке таке, то ось вам нагадування:
? Діалект – різновид національної мови, який є засобом спілкування людей, об’єднаних територією, матеріальною і духовною культурою.
? Відповідно, діалектизми – групи слів, уживання яких обмежене певною територією.
Готуватись до заняття, як ви можете зрозуміти, було надзвичайно весело. Моя сусідка по кімнаті з Тернопільщині, тому прикладів діалектів в неї було вдосталь ? Звісно я не можу залишити вас без цих незрівнянних екземплярів, тому ловіть добірку найцікавіших:
? бомки – бджоли
? слоїк – банка
? морва – шовковиця
? когут – півень
? студня – криниця
? потічок – струмок
? путня – відро
? обрус – скатертина
? ринва – труба
Вау, правда? Вчора у нас був справжній вечір “Де логіки?” і я намагалась вгадати яке слово що означає ? Саме вгадати, бо у нас в Херсоні такого не використовують. Але такі завдання справді розвивають нашу фантазію та розширяють світогляд.
За всіми своїми спостереженнями я створила “Записки південної самашедшої”, з якими також з вами поділюсь ⬇️
Точно не збрешу коли скажу, що одна з найбільших відмінностей півдня і заходу – унікальне мовлення. Найперше, що я почула на співанці, будучи першокурсницею, – це запитання від моєї майбутньої сусідки: «Хто піде зі мною по коцика?» Я трохи відійшла від неї і намагалась зрозуміти за чим вона пропонує піти. Це тепер я не лякаюсь цього, а навпаки із задоволенням вкриваюсь тим коциком, коли холодно.
Чи я чимось в житті завинила, чи то моя карма така, але на двох квартирах в мене були сусідки з Тернополя. Якось одна з них визирнула у вікно і розчаровано промовила: “Йой, тамка повно калабанів”. Звичайно я зрозуміла про що вона, але після п’ятихвилинних роздумів. А під час генерального прибирання на новій квартирі, вже інша сусідка попросила подати їй шуфельку. Я ще так здивувалась, а нащо їй взуття щоб підлогу замести. Звісно, що потрібен їй був совочок, аби зібрати сміття, аж ніяк не туфлі, як спершу я подумала. Також виявилось, що копають вони рискалем, а на обід обов’язково будЕ зупа.
Це справді цікаво дізнаватися культуру інших областей, але інколи здається, що моя сусідка вже втомилися пояснювати значення деяких діалектизмів, адже вона постійно роздратовано каже: “І цього ти не знаєш?!”
⚠️ Діалекти – це важлива частина національної мови. Але зловживати ними не варто, якщо ви бажаєте навчитися саме літературної вимови. Отож, зберігайте свої унікальні територіальні особливості. Можливо, ви навіть видасте свій словник діалектизмів?
Сподіваюсь, такий невеличкий урок був для вас корисним ?
Мийте руки з милом (це важливо) і пам’ятайте, що ви дуже кльові. До зустрічі! ❤️