Команда “Братства спудеїв” поспілкувалася зі всіма претендентками на звання “Гальшка 2012”.
«Цей конкурс допомагає краще зрозуміти людей…»
Ірина Петрук – студентка Національного університету «Острозька академія» економічного факультету. Є учасницею студентського чемпіонату зі стратегічного менеджменту Global Management Challenge Junior, представником шкільного європейського клубу у Польщі. Ірина має наукові досягнення: призер обласної олімпіади з української мови імені Петра Яцика, розміщувала публікації у міському щорічному збірнику поезій до дня народження Лесі Українки. Також Іра любить проводити вільний час у неформальній домашній атмосфері, подалі від книг, серйозних розмов, ділового одягу. Займається малюванням, від якого отримує задоволення, даючи свободу уяві та грі з кольорами.
– Чому ти вирішила взяти участь у конкурсі?
– Ідея взяти участь у конкурсі з’явилась у мене доволі спонтанно. Так, звичайно, до цього року я переживала всі емоції, пов’язані з конкурсом, лише в якості глядача. Я з завмиранням серця слухала всі монологи учасниць і дивувалася їхній майстерності до перевтілення із звичайних дівчат-студенток у справжніх леді. З пережитими від виступів емоціями ділилася із сусідками в гуртожитку, які і переконали мене в тому, що я теж зможу достойно виступити і надихнути глядача так, як надихнули мене колись виступи попередніх учасниць.
– Що ти очікуєш від конкурсу «Гальшка Острозька»?
– Конкурс для мене дійсно важливий. Мені не потрібна слава. Це – спосіб довести самій собі, що в цьому житті немає нічого неможливого і, доклавши певних зусиль, можна досягнути бажаного. Звичайно, хочеться достойно представити свій факультет, показати власну позицію, але найбільше сподіваюся на те, що участь у конкурсі дозволить відволіктися від буденності навчання, одноманітності та усталеності щоденних турбот.
– Кого вважаєш конкурентом?
– Зараз, коли вже проводяться генеральні репетиції і можна краєчком вуха почути і підглянути виступи представниць інших факультетів, розумію, що кожна з нас неповторна і талановита по-своєму: хтось вражає вокалом, інша чарує пластикою рухів, а від зворушливості і щирості третьої завмирає серце. Віриш кожній з них і захоплюєшся їхнім талантом, забуваючи навіть про дух конкурсної боротьби.
– Як ти вважаєш, чи допоможе участь у конкурсі в твоєму майбутньому?
– Участь у конкурсі зробить мене сміливішою, впевненішою в собі і у тому, що я роблю. Цей конкурс допомагає краще зрозуміти людей, що мене оточують, перевірити їхню відданість інколи навіть у нелегких ситуаціях, коли потрібна не лише надійна підтримка, а й реальна допомога.
– На твою думку, чи доцільно проводити цей конкурс в стінах Острозької академії, який оцінює не тільки естетичні дані конкурсанток, а й їхні інтелектуальні здібності?
– Конкурс «Гальшка Острозька» – це вже не просто змагання представниць факультетів за титул переможниці. Це – традиція, яка несе світлу згадку про засновників величної Острозької академії, творців нашого минулого. Цей конкурс – це можливість відчути дух тієї давньої епохи, що стала визначальною для нашого майбутнього в стінах рідної академії. Звичайно, аби глядач сповна відчув величність тих подій, кожна учасниця прагне не лише зачарувати вродою, а й вразити духовністю, переконати щирістю, емоційністю.
Спілкувалась Ольга Халаменда
«Все в наших руках, тому не можна їх опускати»
Юлія – студентка факультету романо-германських мов. Голова волонтерського підрозділу Братства спудеїв свого факультету, перший заступник голови волонтерського підрозділу Братства спудеїв НаУОА. Протягом трьох років є учасницею гурту народного танцю «Спалах» ,волонтером у редакційно-видавничому відділі НаУОА та два роки поспіль відповідальна за видання літературної збірки ФРГМ. Захоплюється іноземними мовами, танцями та грою на піаніно.
– Юлія, ти береш активну участь майже у всіх заходах, які відбуваються в академії. Розкажи як тобі вдається все встигати і де черпаєш натхнення.
– Для мене сидіти за книгами щодня – це нудно, цього мало. Мені просто необхідно займатись чимось ще: організовувати якісь акції, комусь допомагати, ну і танцювати, звісно. Натхнення…навіть не знаю. Тут не потрібно натхнення, як наприклад поетові, аби написати вірш. Це спосіб життя, нічого іншого.
– Що було твоєю основною метою участі у “Гальшці” ?
– Участь у “Гальшці” була незапланованою. Так сталося. Тепер я розумію, мало того, що цей конкурс – велика честь і відповідальність за презентацію свого факультету, він справді необхідний для мене особисто, аби подолати чимало своїх комплексів та страхів.
– Як довго тривала підготовка до такого конкурсу? З чим виникло найбільше труднощів?
Підготовка тривала не більше місяця. Нічого надто важкого не зустрічала. Так, довелося й у краєзнавчий музей сходити, аби перевірити факти, і костюми зшити, і багато чого іншого. Проте все це не було якимось тягарем. Певно тільки тому, що у мене чудова сім’я ( всі долучилися до підготовки ) і дуже хороша команда. Підтримка друзів – дуже важлива на таких конкурсах.
– Так склалося, що дівчата факультету романо-германських мов частіше інших виборють звання Гальшки. На твою думку, чим це можна пояснити?
– Говорити, що на ФРГМ найкрасивіші дівчата – трохи егоїстично. У нас просто великий вибір . А взагалі, кажуть, що люди, які вивчають мови – творчі люди. Все логічно.
– “Гальшка року” – не лише конкурс краси. Велике значення має талант і артистизм. Юлія, чим будеш дивувати глядачів?
У наш час людей мало чим здивуєш. Тому намагатимемось, аби глядачі просто гарно провели час .
Спілкувалася Вікторія Іванчук
«Гальшка року» – шанс для перевтілення
Маргарита Прищепа – студентка 4-го курсу гуманітарного факультету, спеціальності «культурологія». Цікавиться та захоплюється музикою та вокалом. Має досвід гри в КВН-і. Вона є старостою студентської групи та Головою культурно-мистецького підрозділу «Братства спудеїв». Проте, незважаючи на всі свої досягнення, за словами Маргарити, найважливішим для неї є спілкування з людьми.
– Як з’явилась ідея взяти участь у «Гальшці року»?
– Я вже одного разу намагалася взяти участь участь у цьому конкурсі. Тоді я навчалася ще на 2-му курсі. На жаль, програла у відборі між конкурсантками на факультеті. І ось цього року я з цим впоралась. Зазвичай мене звикли бачити у комічних ролях, тому що 3 роки виступала у КВН-команді, співала коротенькі смішні пісеньки. «Гальшка року» є дуже цікавим конкурсом, адже він дає мені змогу спробувати себе у новому амплуа.
– Чи відчуваєш ти підтримку своїх друзів?
– Мої друзі є частиною моєї команди. Це вже говорить про те, що вони мені допомагають. Також мене підтримують мої одногрупники. Тому я, як староста групи, при розподілі квитків на «Гальшку року» попросила дати змогу всій групі прийти та по-вболівати за мене. Але, на жаль, не всі одногрупники це зможуть зробити.
– Чим будеш дивувати на конкурсі?
– Важко дати конкретну відповідь на це запитання. Я не запрошувала ніяких відомих музикантів, трупи лялькового театру чи щось на кшталт цього. Єдине, що мені залишається – це дивувати їх своїми уміннями та талантами.
– На скільки важко входити в образ Гальшки?
– Я вважаю, що мені це дається трошечки складніше, ніж іншим конкурсанткам. Бо я – людина позитивна та динамічна, а Гальшка відома як «чорна княгиня». Можливо, доки вона була щасливою у шлюбі із Дмитром Сангушком, вона була такою ж, як і я. Але про це мало відомо, тому що всі зазвичай акцентують увагу на її останніх нещасливих 14-ти роках, які вона провела у вежі. Проте, незважаючи на це, я думаю, що у мене це вдається. Сподіваюся, що і глядачі, і журі переконаються у цьому.
– Як гадаєш, що ти візьмеш від цього конкурсу для подальшого саморозвитку?
– Винятковість «Гальшки року» з-поміж інших подібних конкурсів полягає у тому, що це не типовий конкурс краси. Як я вже казала, для мене це є змога побувати у іншій ролі. Також, готуючись до конкурсі, дізналася велику кількість неймовірно цікавих фактів про життя Гальшки. Раніше я ніде про це не читала і ніхто не розповідав мені цього. Своєрідним досвідом є ще спілкування з іншими конкурсантками. Незважаючи на те, що ми прагнемо до однієї цілі і переможе лише одна із нас, між нами царить дружна атмосфера.
Спілкувалась Вікторія Таран
«Нехай Сацик іде, вона гарна»
Одна з претенденток на звання Гальшки 2012 – Катерина Сацик, студентка 4 курсу Інституту права ім. І. Малиновського. Любить брати участь у флешмобах, співати та танцювати. А ще – дарувати життю свій хороший настрій. Щоб воно потім посміхнулось їй.
– Як з’явилась ідея піти на «Гальшку 2012»? Хто підштовхнув тебе до неї?
– Підштовхнули друзі і одногрупники. Обговорювали кандидату і подружка жартома сказала: «Нехай Сацик іде, вона гарна». Я ще вагалася, але потім зрозуміла, що не проти випробувати свої сили. Батьки, коли дізнались, були не взахваті. Казали що забере багато часу. А в результаті допомагали найбільше: і сценарій писали, і декорації робили.
– Що ти очікуєш отримати від цього конкурсу? Якою була самомотивація?
– Очікую отримати задоволення. Та й взагалі, просто гідно представити рідний Інститут права.
– У твоєму досьє були подібні конкурси?
– Ні, не було. В гімназії, де я вчилася, був конкурс “Панна Гімназії”, але я так і ризикнула туди іти. Я брала участь в олімпіадах і конкурсах сольного співу. Ніколи навіть уявити не могла, що колись буду брати участь в конкурсі краси і таланту!
– Відомо, що репетиції займають багато часу, фізично виснажують. До того ж “на носі” сесія. Як відновлюєшся після тяжкого робочого дня?
– Лягаю в ліжко, п’ю чай з м’яти, телефоную мамі і коханому, які завжди заспокоять.
– Які внутрішні якості, на твою думку, допоможуть тобі перемогти?
– Думаю, це – цілеспрямованість та енергійність. А ще, те, що з самого початку я налаштовувала себе не на перемогу, а на отримання задоволення від конкурсу. Я хочу, щоб участь в ньому була приємним спогадом у моєму житті.
Спілкувалась Людмила Панасюк
«Я найменша – це моя перевага»
Олена Кметь народилася у місті Луцьку. Нині 17-річна студентка 2 курсу НаУ”ОА” факультету політико-інформаційного менеджменту, спеціальності “документознавство та інформаційна діяльність”. Ще зі шкільних років почала займатись активною науковою діяльністю з української та англійської мови, а також благодійністю. Зокрема, була учасницею благодійних акцій “Подаруй дитині мрію”, “Від серця до серця”, “Волинський благовіст”, була вожатою у таборі “Стежина добра”. Вісім років займалася народними танцями у Волинському ансамблі народного танцю “Волиняночка”, три роки – сучасними танцями у колективі “Зорепад”.Захоплюється вивченням іноземних мов: англійська, іспанська, німецька. Життєво кредо: “З вірою в серці – і по життю”.
–Чому Ти вирішила брати участь у конкурсі “Гальшка року”?
– Для мене конкурс «Гальшка року» – це можливість проявити себе, свій талант і звичайно гідно захистити честь факультету. Просто вчитися і не займатися активним життям академії – нудно, тому я вирішила розбавити сірі будні. Цей конкурс – це ще одна цікава та незабутня сторінка мого життя.
– Що Ти очікуєш отримати від участі в конкурсі?
– Я очікую море позитивних емоцій та новий досвід, який буде досить корисним у майбутньому.
– Хто або що допомагає у підготовці до конкурсу найбільше?
– Найбільше мені допомагає активна підтримка моєї команди. Це люди, які зробили величезний внесок у цю роботу, без них я б не змогла справитись. І ще звичайно батьки, їхня моральна підтримка також дуже важлива для мене, за що я їм дуже вдячна.
– В чому ти вбачаєш свою перевагу над іншими учасницями?
– Я особисто не знаю всіх учасниць, тому не можу стверджувати про перевагу над ними. Але одне знаю напевне, що я найменша учасниця цього конкурсу – можливо, це і є моя маленька перевага.
– Як підтримують тебе представники твого факультету (студенти,одногрупники, викладачі)?
– Одногрупники, викладачі та студенти факультету підтримують мене дуже активно. Дехто з них є в моїй команді, а інші просто цікавляться як проходить підготовка, пропонують свою допомогу. Їхній внесок теж є вагомим – це і матеріальний, і моральний. Увага і підтримка кожного є справді важливою для мене.
Спілкувалась Наталія Середюк
Гармонія краси та інтелекту
Ольга Ковбасюк, студентка третього курсу факультету міжнародних відносин. Народилась в с. Довжиця Волинської області. Ще зі шкільних років займалася науковою діяльністю: була учасницею олімпіад та виступала з науковими дослідженнями МАН з німецької мови. Зараз бере участь у наукових конференціях та пише статті у галузі міжнародних відносин. Поряд з навчанням займає активну громадську позицію як у стінах університету, так і за його межами. Любить подорожувати, захоплюється літературою, вокалом та іноземними мовами.
– Зазвичай, конкурси краси та інтелекту роблять акцент або на красі своїх конкурсанток, або на інтелекті. Які акценти, на твою думку, робить конкурс “Гальшка року”?
– Я вважаю, що неможливо розгледіти зовнішню красу людини без її таланту, та інтелекту. Краса – це гармонія внутрішнього світу та її зовнішності людини. І конкурс «Гальшка року» демонструє це якомога краще, адже тут кожна з конкурсанток за 15 хвилин повинна донести глядачу, як її зовнішність гармоніює з її внутрішньою красою.
– Що нового в плані самоствердження дає дівчині участь у конкурсах, подібних “Гальшці року” і що очікуєш отримати від конкурсу ти?
– Дівчата, які беруть участь у конкурсі, вже заявили про себе, а тому вони і отримали завдання продемонструвати свої вміння для публіки. Для мене – це можливість ще раз вийти на сцену і просто отримати задоволення від виступу…
– Які моменти з підготовки до конкурсу ти не забудеш ніколи?
– Я завжди пам’ятатиму дружню атмосферу та згуртованість своєї команди під час підготовки. У кожного були свої ідеї, своє бачення виступу, емоційні обговорення додавали нам ентузіазму і жвавості під час роботи. Такі моменти згуртовують колектив, роблять його дружнішим.
– Чи згідна ти з тим, що у таких конкурсах, як “Гальшка року” важлива саме перемога, а не просто участь?
– Звісно, кожна хоче отримати звання «Гальшки року». Але я впевнена в тому, що участь у конкурсі – це вже маленька перемога для учасниць.
– Якщо переможеш, кому найпершому про це скажеш?
– Усі найближчі для мене люди сидітимуть у залі і вони підтримуватимуть мене у будь-якому разі.
Спілкувалась Ольга Гуртовенко
«Братство спудеїв» бажає успіху усім учасницям!