Урочисте вітання з днем народження Василя Жуковського відбулося 19 листопада. Декан гуманітарного факультету відзначив своє 60-тиріччя.
Першим вітав ювіляра Ігор Пасічник. До своїх побажань ректор Острозької академії додав: «Якби в мене було право, я б Василя Миколайовича канонізував ще при житті.» Ігор Демидович нагородив званням «Почесного професора Національного університету «Острозька академія» Василя Жуковського за вагомий особистий внесок у розвиток нашої альма-матері.
Привітали Василя Миколайовича також ректорат і профспілковий комітет, представниками якого були Руслана Каламаж, Петро Кралюк та Світлана Новоселецька, декан факультету романо-германських мов; Людмила Козак, декан економічного факультету; Алла Атаманенко, декан факультету міжнародних відносин; Андрій Рибак, декан факультету політико-інформаційного менеджменту. Зокрема, заступник директора з навчально-виховної роботи Інституту права ім. І. Малиновського Сергій Гонгало, вітаючи, додав: «Ми з Василем Миколайовичем – колеги. Бо Йому випала честь доносити Закони Божі, а нам, простим правникам, закони людські.» Від усього гуманітарного факультету вітав декана завідувач кафедри української мови і літератури Іван Хом’як. До привітань долучилися також архієпископ Рівненький та Острозький Іларіон, міський голова Олександр Шикер та його заступник Віталій Ундір.
Не обійшлось і без слів вітання студентів Острозької академії. Ольга Данилюк, студентка 5-го курсу спеціальності «релігієзнавство» розповідає: «Наш декан – це людина, яка постійно працює. Коли б ви не зайшли до його кабінету, о восьмій годині ранку чи о сьомій вечора, ви завжди побачите там багато людей. Вони там не тільки для того, щоб підписати якусь заяву абощо, вони просто зайшли, наприклад, порадитися. Якось Василь Миколайович мені сказав: «Часом не хочеться йти в академію. Бо те, що ти робиш, не цінують.» Але потім Він себе виправив і додав: «Ні, все ж таки є такі люди. І саме заради цих людей я працюю.»
Узагальнююче слово, звичайно, було надане ювіляру. «Сьогодні я почув багато чудових слів про прекрасну людину Василя Жуковського. І я йому позаздрив, – сказав, усміхаючись, Василь Миколайович, – Я розумію, скільки всього ще треба мені зробити, щоб хоч наблизитись до тієї людини. Що бачу я у своїх шістдесят: дитячі роки, навчання в школі, університет, 12 років вчителювання. І зараз розумію, що все це було підготовчим моментом до Острозької академії. Саме в цьому закладі я зміг себе реалізувати. Часто помічаю, що я не відчуваю часу. Час в паспорті і час, за яким я живу – різні. Час – це найважливіша цінність, тому потрібно її цінувати. Я вдячний тому, що ви, студенти, є поряд. Не дозволяйте мені витрачати час, а заставляйте робити більше і більше. Разом ми ще багато зробимо.»
«Братство спудеїв» Національного університету «Острозька академія» приєднується до всіх сказаних слів привітання та бажає Василю Миколайовичу щодня примножувати духовний скарб, «бо де скарб ваш, там буде й серце ваше». [Матвія 6:21]
Вікторія Таран