знаєш, часом у людей виникають питання, які, чесно кажучи, вже набридли.
наприклад, про навчання
я довго роздумувала над університетами, спеціяльностями то можливостями. вступила туди, куди мріяла потрапити 2 роки.
а де це?
чому не в Київ? там перспектив більше
і ким ти станеш?
може, краще на філологію?
чому не в педагогічний? була б як мама!
.
наприклад, про зовнішність
наприкінці 10 клясу я дуже коротко постриглась. вперше моє відображення в дзеркалі почало подобатись, з’явилась якась впевненість у собі!
чому ти так постриглась? довге волосся личило більше
а не жаль волосся? воно було таке довге
і навіщо ти це зробила? хлопцям подобаються довгокосі дівчата
не жалкуєш? тепер на хлопця схожа.
.
наприклад, про захоплення
є багато речей, які я спробувала робити: фотографувати, редагувати відео, писати статті та вірші, вчити инші мови.
ти редагуєш відео? і навіщо воно тобі треба?
а це ти називаєш віршем? він недолугий, припини їх писати
хочеш писати статті? і так купа журналістів, тебе ще не вистачало
вчиш іноземну? займись чимось серйознішим, краще вчи мови програмування
.
так, багато речей я припинила робити — лишилась тільки фотографія.
.
набридло.
.
так, я постриглась дуже коротко й відчуваю себе найкрутішою дівчиною на цілій планеті. так, я фотографую, бо хочу зловити в моменті частинку життя. так, я вступила в Острозьку академію на практичну філософію, бо це було моєю мрією.
тепер час ставити мені питання:
я просто насолоджуюсь життям і здійснюю свої мрії, хіба це погано?
.
в академії я зустріла людей, яким подобається моя стрижка, мої фотографії, та вони захоплюються моїм вибором. і це чудово
.
часом бракує сміливости відповідати на бридкі питання, але це не головне.
головне, аби вистачало сміливости жити, а не існувати в рамках, які тобі малюють инші.
