Мистецтво без кордонів

Зустріч Романа Реваковича зі студентами Острозької академії відбулась 13 листопада. Відомий композитор, музикант і диригент є поляком українського походження. Про свої життєві перипетії Пан Роман розповів спудеям. Під час операції «Вісла» батьки Романа Реваковича були змушені переїхати до Польщі. «Ще в дитинстві тато з мамою в хаті говорили до нас українською , а ми, діти, відповідали польською. Але після моєї першої поїздки в Україну наприкінці 1960-их років, я почав говорити українською», – розповідає Пан Роман. Пізніше майбутній диригент вступив у варшавську Музичну Академію ім. Ф. Шопена на спеціальність «теорія музики». Під час навчання дізнався про хор «Журавлі». Відразу вирішив піди туди співати. За словами Реваковича, тоді там співали аматори, які часто, навіть, не знали нот. Пан Роман ділиться історією пізнання диригентської справи: «В 1981 році Польща знаходилась у воєнному стані. З хором були також певні проблеми. Але вже восени наступного року у нас був концерт у Перемишлі. Після нього з’явилась звістка про те, що наш диригент покинув хор. Тоді мені було двадцять чотири роки. І мені сказали, щоб я брався за цю справу. Це краще, ніж те, щоб нам призначили на цю посаду когось «ззовні». З того часу я дуже зосередився на хорі. Вже через 10 років це був основний пласт мого життя». Кульмінацією хорової діяльності Реваковича є поїздка «Журавлів» Східною Україною. Після неї Пан Роман відчув, що співпраця з хором досягла певної вершини. Роман Ревакович є одним із засновників фестивалю сучасної музики «Контрасти» у Львові. Гість академії коментує ситуацію української культури на міжнародному рівні: «Як правило, в польській філармонії ви не почуєте української музики. І такий приклад можна перенести на будь-яку країну світу. Українська висока культура має вагомі явища. Але, на превеликий жаль, її не бачать в інших державах. Тому на сьогоднішній день головним завданням є донести світові про високі культурні надбання України.» Вкінці зустрічі Ігор Пасічник нагородив Романа Реваковича «Подякою за значний особистий внесок у розвиток національної культури». Також ректор подарував гостю енциклопедію «Острозька академія ХVI-XVII». Можливо, саме ця книга стане поштовхом до створення ще не одного шедевру. Проте на запитання, що є джерелом творчості, Пан Роман відповів: «Ваша усмішка – це моє натхнення.»

Вікторія Таран

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *